МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації та змісту навчально-виховного процесу з фізики та астрономії у 2014/2015 навчальному році

Особливості організації та змісту навчально-виховного процесу з фізики та астрономії викладено в рекомендаціях Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 №1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі»).

У 2014/2015навчальному році вивчення фізики та астрономії у загальноосвітніх навчальних закладахздійснюватиметься за такими програмами:

7-9 класи – програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. – К. : Ірпінь: Перун, 2005;

8-9 класи з поглибленим вивченням фізики – програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики (збірник навчальних програм для загально­освітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К. : Вікторія, 2009).

10-11 класи – програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10- 11 класи. Фізика. Астрономія (Київ, 2010).

Програми факультативів та курсів за вибором – збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії. – Харків : Видавнича група «Основа», 2009.

Навчання фізики та астрономії у 2014/2015навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України (від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»). Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) для вивчення фізики в основній і старшій школі:

7 клас 8 клас 8 клас (поглиблене вивчення фізики) 9 клас 9 клас (поглиблене вивчення фізики) 10 клас 11 клас
рівень стан- дарту акаде- мічний рівень профіль- ний рівень рівень стан- дарту акаде- мічний рівень профіль- ний рівень
1 2 4 2 4 2 3 6 2 3 6

У таблиці нижче наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі та в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються, для класів, які навчаються за різними програмами:

Клас Мінімальна кількість тематичних оцінок Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються
7 4 6
8 6 8
8 (з поглибленим навчанням фізики) 8 10
9 6 8
9 (з поглибленим навчанням) 8 8
10 Рівень стандарту 6 4
Академічний рівень 8 4
Профільний рівень 10 8
11 Рівень стандарту 5 4
Академічний рівень 7 4
Профільний рівень 10 8

Необхідність збільшення кількості тематичних і лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визна­чається вчителем. Щодо лабораторних робіт, то слід на­гадати, що всі лабораторні роботи, визначені програмою як обов’язкові до виконання, можуть бути короткочасні, або і домашні, на розсуд учителя.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

– усунення безсистемності в оцінюванні;

– підвищення об’єктивності оцінювання знань, навичок і вмінь;

– індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

– систематизацію й узагальнення навчального ма­теріалу;

– концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в сис­темі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі резуль­татів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів на­вчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

У 7 класі фізика може вивчатися протягом навчального року (по 1 годині на тиждень) або протягом одного семестру (по 2 години на тиждень).

Особливість викладання фізики в основній школі пови­нна бути спрямована не на суму знань, а на розвиток в учнів фізичного мислення, яке можна визначати як здат­ність до спостереження фізичних явищ та виокремлення їхніх складових частин, встановлення між ними основних зв’язків, знаходження залежностей між фізичними ве­личинами, якісними та кількісними сторонами фізичних явищ та вміння застосовувати набуті знання.

При вивченні фізики в основній школі суттєві ускладнення виникають в учнів при засвоєнні понять, пов’язаних із застосуванням математичного апарату. Саме математика дає інструменти для аналізу і харак­теристики явищ та процесів, які вивчаються у фізиці. Проте детальний аналіз шкільних програм з математики показує їх часткову неузгодженість щодо програм з фі­зики, а це ускладнює використання математичних знань на уроках фізики. Тому має бути чітка взаємодія між учителями фізики і математики, що забезпе­чуватиме послідовну реалізацію міжпредметних зв’язків, сприятиме суттєвому підвищенню якості навчання.

Важливо, щоб учитель використовував на уроках знання учнів з інших пред­метів і показував застосування фізичних знань в інших науках, побуті, пояс­ненні явищ природи, формував цілісну систему знань про оточуючий світ, що, своєю чергою, сприятиме ефективнішому за­своєнню суто фізичного матеріалу.

При навчанні фізики одним із важливих видів на­вчальної діяльності є фі­зич­ний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди мо­же забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного прак­тикуму, вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже, пропо­нувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних лабораторних робіт можна об’єднати у межах однієї теми. Дозволяється про­ведення експери­ментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запро­по­нованою вчи­телем інструкцією. В експериментальних роботах можуть вико­рис­товуватися саморобні пристрої (зокрема матері­али та речі ужиткового спря­мування) за умови дотриман­ня правил безпеки. Під час постановки нестан­дарт­них експериментальних робіт учитель має враховувати рівень володіння уч­ня­ми теоретичним матеріалом, зна­ння якого забезпечують успішне її виконання.

Враховуючи вищезазначене, при викладанні фізики вчителі повинні звернути увагу на формування в учнів таких умінь:

– встановлювати зв’язок між явищами навколишнього світу на основі знання законів фізики та фундаменталь­них фізичних експериментів;

– застосовувати основні закони, правила, поняття та принципи, що вивчаються в курсі фізики середньої загальноосвітньої школи;

– вивчати загальні риси і суттєві відмінності змісту фізич­них явищ та процесів, межі застосування фізичних законів;

– використовувати теоретичні знання для розв‘язування задач різних типів (якісних, розрахункових, графіч­них, експериментальних, комбінованих тощо);

– складати план практичних дій щодо виконання екс­перименту, користуватися вимірювальними приладами, обладнанням, обробляти результати дослідження, роби­ти висновки щодо отриманих результатів;

– пояснювати принцип дії простих пристроїв, механіз­мів і вимірювальних приладів з фізичного погляду;

– аналізувати графіки залежностей між фізичними величинами, робити висновки;

– правильно визначати та використовувати одиниці фізичних величин.

Астрономія вивчається в 11 класі за однією з двох програм: програмою, що об’єднує академічний рівень та рівень стандарту (розраховану на 17 годин), або за програмою для профільного рівня (розраховану на 35 годин).

У процесі викладання астрономії за програмою рівня стандарту, академічного рівня як ілюстративний матеріал можна використовувати зображення астрономічних об’єктів, відеофрагменти, уміщені на сайтах астрономічних обсерваторій. Наприклад, на сайті Європейської південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/).

У процесі вивчення фізики та астрономії значну увагу слід приділяти патріотичному вихованню, розповідям про видатних українських учених, дослідників, інженерів, раціоналізаторів як у галузі фізики, так і астрономії, вибору задач з відповідним формулюванням тощо.

Під час проведення занять у кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту України 01.02.2012 № 1/9-72).

У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення занять у кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті».

Постановою Кабінету Міністрів України від 23листопада 2011 р. №1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених за новим Державним стандартом, фізика вивчатиметься у 7-9 класах (7 і 8 класи – 2години на тиждень; 9 клас – 3 години на тиждень).

Вивчення фізики за програмою, розробленою відповідно до нового Державного стандарту, розпочнеться у 2015/2016 навчальному році.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації та змісту навчально-виховного процесу з інформатики

у 2014/2015 навчальному році

Особливості організації та змісту навчально-виховного процесу з інформатики в основній школі викладено в рекомендаціях Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 №1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі»).

У 2014/2015 навчальному році учні 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів продовжать вивчення інформатики за про­грамою «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 кла­сів загальноосвітніх навчальних закладів» із розрахунку 1 годи­на на тиждень (ознайомитись з програмою можна на сайті Міністерства освіти і наукиУкраїни): http://www.mon.gov.ua/ua/activity/ education/56/692/educational_%20programs/1349869088/

У 6 класі будуть вивчатись наступні розділи:

Назва розділу Кількість годин
Алгоритми та їх виконавці 7
Поняття операційної системи 6
Мультимедіа 4
Текстовий процесор 8
Комп’ютерні мережі 8
Резерв 2
Всього: 35

Відповідно до програми, розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Учителеві надається право коригувати послідовність вивчення тем залежно від методичної концепції та конкретних на­вчальних ситуацій, від рівня підготовки учнів і сформованості у них предметної ІКТ-компетентності, вибудовуючи найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Водночас, у 6 класі не можна змінювати логічну послідовність теми «Поняття операційної системи» відносно всіх інших, оскільки для ви­вчення тем «Мультимедіа», «Текстовий процесор» та «Комп'ютерні мережі» необхідні сформовані поняття учнів про файлову систему та навички виконання операцій з файлами та папками.

Так само, як і у 5 класі, навчальний час, який відводиться на вивчен­ня курсу інформатики, рекомендується розподіляти таким чином:

– 30% навчального часу відводиться на засвоєння теоретичних знань;

– 70% навчального часу відводиться на формування практичних навичок роботи з сучасною комп’ютерною технікою та ІКТ.

Під час вивчення курсу обов’язковим є проведення десяти прак­тичних робіт. Практичні роботи, вказані в програмі, є обов’язковими для оцінювання всіх учнів класу. Учитель може самостійно визначати форму проведення цих робіт (лабораторні роботи, практикуми, на­вчальні проекти, колективна робота в Інтернеті тощо). Зміст таких завдань треба добирати так, щоб тривалість їх виконання не переви­щувала 20 хвилин (санітарні норми щодо тривалості безперервної ро­боти за комп’ютером учнів цієї вікової категорії).

В основу побудови змісту навчання й вимог до загальноосвітньої підготовки учнів з інформатики за Державним стандартом базо­вої і повної загальної середньої освіти покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання інфор­матики є сформовані (на основі здобутих знань, вмінь і навичок, досвіду навчальної та життєвої діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації) предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності, зокрема: інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна, громадянська, здоров’язбережувальна.

Для вчителя компетентніс­ний підхід – це перехід від передачі знань до створення умов для активного пізнання та отримання дітьми практичного досвіду. Для учнів – перехід від пасивного засвоєння відомостей до її активно­го пошуку, освоєння, критичного осмислення та використання на практиці.

До найтиповіших методів формування компетентностей учнів відно­сяться: звернення до досвіду учнів; відкрите обговорення нових знань; розв’я­зу­вання проблемних задач і обговорення проблемних си­туацій; організація дискусій; ігрова діяльність; проектна діяльність.

Учитель, який реалізує компетентнісний підхід у навчанні, пови­нен уміти:

– виявляти повагу до учнів, до їхніх суджень та питань;

– відчувати проблемність ситуацій, що вивчаються;

– пов’язувати матеріал, що вивчається з повсякденним життям та інтересами учнів, враховуючи їхні вікові особливості;

– закріплювати знання та вміння на практиці;

– планувати уроки використовуючи різноманітні методи та форми навчання;

– ставити мету та оцінювати її ступінь досягнення разом із учнями;

– оцінювати досягнення учнів не тільки балами, а й змістовною характеристикою.

Під час вивчення теми «Алгоритми та їх виконавці» в учнів повин­но сформуватись уявлення про об’єкти, події, команди, виконавців, систему команд виконавців, алгоритми, використання алгоритмів у повсякденному житті та навчальній діяльності учнів, форми подання алгоритмів, середовище виконання алгоритмів, базові алгоритмічні структури, сформуватися вміння складати алгоритми та подавати їх у різних формах, формально виконувати алгоритми з навчальної ді­яльності та побуту; складати і виконувати алгоритми у визначеному навчальному середовищі виконання алгоритму. Сформовані у 6 класі поняття та вміння будуть використані як базові при подальшому ви­вченні цієї теми у 7-9 класах.

Враховуючи вікові особливості учнів 6 класу, для формування практичних навичок, доцільним буде обрати навчальне середови­ще виконання алгоритмів Scratch, що його можна завантажити за посиланням: http://info.scratch.mit.edu/uk/Scratch_l.4_Download.

Середовище Scratch є крос-платформним програмним забезпечен­ням, що підтримує україномовний інтерфейс та поширюється без­коштовно, а також взяте авторськими колективами за основу для висвітлення цієї теми у підручниках для учнів 6 класу. Вибір про­грамного середовища залишається на розсуд вчителя з врахуванням наявної комп’ютерної техніки та доречної для конкретного навчаль­ного закладу або класу траєкторії навчання.

При викладанні теми «Алгоритми та їх виконавці», окрім підруч­ника, доцільно використати навчальні посібники, наведені у Пере­ліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних по­сібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, у яких більш детально надано відомості з теми «Алгоритмізація і програмування», а також висвітлено особливості навчального середовища Scratch.

Вивчення теми «Поняття операційної системи» повинно сформу­вати в учнів поняття про призначення операційних систем, об’єкти операційної системи, призначення файлової системи, об’єкти файло­вої системи та їх властивості, про шлях до об’єкта файлової системи, повне ім’я об’єкта файлової системи, тип файлу, сформувати нави­чки виконання операцій над об’єктами файло­вої системи: створення, виділення, копіювання, перейменування, переміщення та вилучення об’єктів, виконання пошуку об’єктів файлової системи.

Сьогодні у розпорядженні сучасної людини досить великий ви­бір комп’ютерної техніки, різних операційних систем та програмного забезпечення. Найпопулярнішими з них є операційні системи сімей­ства Windows, Linux, Мас OS, а для мобільних пристроїв це опера­ційні системи Android та OS. У зв’язку з цим, рекомендується при викладанні цієї теми акцентувати увагу учнів на спільні властивості об’єктно-зорієнтованих сучасних операційних систем, тобто на наяв­не поняття об’єкта, над яким можна виконувати певні дії та який має певні властивості.

Внесено деякі зміни та доповнення до програми «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

При вивченні теми «Поняття операційної системи» термін «ін­формаційний об’єкт» можна замінити на термін «інформаційна мо­дель об’єкта» та навести приклади.

У зв’язку з тим, що необхідно розвести поняття «об’єкти операційної системи» та «об’єкти файлової системи», до змісту теми внесено перелік об’єктів файлової системи, такі, як файли і папки, операції з якими ви­вчаються (наприклад, не вивчаються операції з дисками (із пристроями для зберігання даних, а точніше з їх носіями)), оскільки об’єкти файло­вої системи, як складової операційної системи, є і об’єктами операційної системи. При цьому слід пам’ятати, що не всі об’єкти операційної систе­ми є об’єктами файлової системи, наприклад, вікно.

До властивостей об’єктів файлової системи додано розмір файлів та ємність носіїв даних. Це обґрунтовано тим, що з цією інформацією учні будуть зустрічатися при роботі з файлами.

Під час вивчення теми «Мультимедіа» в учнів 6 класу повинно сформуватися поняття про мультимедіа, об’єкти мультимедіа, га­лузі використання мультимедіа, мультимедійні пристрої та мульти­медійне програмне забезпечення, а також сформуватися навички копіювання об’єктів мультимедіа з фотокамер, мобільних пристроїв на комп’ютер, вміння переглядати та прослуховувати об’єкти муль­тимедіа на комп’ютері за допомогою програмних середовищ, вміння переглядати, змінювати значення властивостей графічних зображень та вміння виконувати основні операції над ними.

Програма з інформатики побудована за лінійно-концентричним принципом, то знання учнів з цього розділу будуть розширені у 8 класі під час вивчення теми «Опрацювання об’єктів мультимедіа».

Вивчення теми «Текстовий процесор» у 6 класі у вирішенні біль­шості завдань спирається на сформовані знання і навички учнів, що були отримані під час вивчення теми «Редактор презентацій» у 5 класі, а саме формує поняття учнів про текстовий документ та його об’єкти, текстовий процесор та його призначення, формує навички учнів створювати, відкривати, редагувати та зберігати документи в середовищі текстового процесора, форматувати текст, виділяти та ви­лучати, копіювати й переміщувати фрагменти тексту з використан­ням комбінацій клавіш, меню, вставляти графічні об’єкти в текстовий документ, знаходити й замінювати фрагменти тексту в автоматично­му режимі, перевіряти правопис текстових документів та виправляти помилки в автоматичному режимі, роздруковувати текстовий доку­мент. У підручниках для учнів 6 класу даний розділ описаний у двох варіантах, при висвітленні особливостей роботи з текстовим проце­сором Microsoft Word та текстовим процесором LibreOffice.

У цьому розділі до програми вносяться такі зміни: додано до зміс­ту та до вимог «Перегляд текстового документа», додано до змісту: «Створення текстового документа», додано до вимог: «Описує прави­ла введення тексту, описує властивості абзаців та символів», «Описує поняття ключового слова», «Вміє форматувати документ», «Описує властивості графічного зображення в текстовому документі». Введено поняття «форматування за зразком». Замінено поняття «організаційні діаграми» на «схеми/діаграми», оскільки у MO Word 2007 і більш піз­ніх версіях, та в LibreOffice відсутнє поняття «організаційні діаграми».

Під час вивчення теми «Комп’ютерні мережі» в учнів повинно сформуватись уявлення про комп’ютерні мережі та їх призначен­ня, типи комп’ютерних мереж, глобальну мережу Інтернет, основні служби Інтернету, веб-сайт, веб-сторінку та її адресу, гіперпосилання, авторське право та Інтернет, вміння відкривати файли та папки на ін­ших комп’ютерах локальної мережі, копіювати та переміщувати дані між різними комп’ютерами мережі, відкривати у вікні браузера веб-сторінку із заданою адресою, створювати та редагувати список сайтів, обраних для швидкого перегляду, використовувати гіпер­посилання для навігації веб-сторінками, зберігати зображення, веб-сторінки та їх фрагменти, використовувати пошукові системи для пошуку ін­формаційних матеріалів в Інтернеті, дотримуватися правил безпеч­ної роботи в Інтернеті при пошуку інформаційних матеріалів, ви­користовувати енциклопедії, словники та перекладачі, розміщені в Інтернеті, у своїй навчальній діяльності.

У цьому розділі у зміст програми додано поняття пошуко­вої системи. У результаті додано до вимог: «описує призначення комп’ютерних мереж, поняття мережної взаємодії», «описує поняття гіперпосилання, авторське право».

Наводимо особливості підручників з інформатики для учнів 6 класів за­гальноосвітніх навчальних закладів.

«Інформатика. 6 клас» (автори Н.В. Морзе, О.В.Барна, В.П. Вембер, О.Г.Кузьмінська, Н.А. Саражинська), видавничий дім «Освіта».

Навчальний матеріал підручника структуровано відповідно до базової навчальної програми. Загальна кількість тем підручника відповідає кількості годин, передбачених програмою на вивчення курсу протя­гом року, теми згруповані відповідно до розділів чинної навчальної програми. В межах кожної теми (уроку) передбачено різні види діяль­ності учнів, для кожного з яких виділена окрема рубрика.

Рубрика «Обговорюємо» містить запитання на перевірку та само­контроль навичок мислення базових рівнів: знання та розуміння. Ру­брики «Обговорюємо» та «Працюємо в парах» передбачають формуван­ня у дітей вміння спілкуватися та аргументувати свою думку на базі отриманих знань. Робота в парах передбачає обговорення запитань, які не носять репродуктивний характер, а демонструють вміння учнів застосовувати нові поняття, використовуючи в усному мовленні нові терміни, знаходити та доводити причинно-наслідкові зв’язки, вста­новлювати відповідності з міжпредметними, вербальними, схематич­ними і символічними моделями, дозволяють мати різні погляди на одне явище, об’єкт, процес, приклад тощо. Для реалізації особистісно зорієнтованого навчання зміст навчальних завдань диференційова­но за рівнем складності з відповідними позначками. Деякі завдан­ня передбачають використання вчителем різних прийомів та форм організації діяльності дітей для здійснення диференціації за рівнем креативності та за об’ємом, коли зміст завдання для всіх учнів є од­наковим, а робота диференціюється за ступенем самостійності учнів, за характером навчальних дій, за об’ємом пропонованого матеріалу відповідно до часових меж.

У рубриці «Діємо» містяться інструкції щодо виконання завдань при роботі з файлами, зокрема в середовищі виконання алгоритмів Scratch, програм для перегляду мультимедійних файлів та текстово­го процесора, які дозволяють кожній дитині в індивідуальному темпі опанувати основні вміння та навички. Навички дослідницької діяль­ності формуються завданнями рубрики «Досліджуємо».

На матеріалі підручника в учнів поступово формується вміння ви­являти рівень обізнаності з теми вивчення та власні навчальні потреби, ставити пізна­вальні задачі на початку уроку чи вивчення теми, реалізо­вувати заплановане та здійснювати саморефлексію. На початку кожної теми пропо­нується карта знань «Ти дізнаєшся», а для узагальнення та рефлексії наприкінці теми передбачена рубрика «Повторюємо», в якій наочно подано основний матеріал теми. Рубрика «Словничок» містить перелік нових термінів, які вводились в цій темі; в рубриці «Оціни свої знання та вміння» учням пропонуються твердження про знання і вмін­ня, яких вони мали набути протягом вивчення теми та пропонується оцінити свої знання та вміння. Твердження повністю відповідають ви­могам навчальної програми. Узагальнення матеріалу здійснюється за допомогою узагальнюючої оцінки знань та вмінь по матеріалу розділу та навчальних проектів у рубриці «Узагальнюємо».

Особливістю уроків-практичних робіт (згідно програми їх де­сять) є наяв­ність двох частин: теоретичної та практичної, які за­безпечують дотримання са­ні­тарно-гігієнічних умов використання комп’ютерів для учнів 6-го класу. У теоре­тичній частині пропону­ються завдання, кожне з яких має два варіанти. Кількість балів, що відповідає конкретному завданню, є індикатором його рівня склад­­ності. Різнорівневі завдання містить і практична складова такого типу уроків.

У підручнику наведено «Алфавітний покажчик» та «Глосарій» основ­них термінів і понять.

Підручник «Інформатика. 6 клас» (авт. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.) Видавництво «Генеза».

Структура підручника цього авторського колективу для учнів 6 класу аналогічна структурі відповідного підручника для учнів 5 класу.

В основу викладення навчального матеріалу в підручнику покла­дено об’єктний і алгоритмічний підходи.

У 6 класі до понять об’єктів, властивостей об’єктів та їх значень додається вивчення поняття події. Саме в результаті настання певних подій змінюються значення тих чи інших властивостей об’єктів.

Важливим є те, щоб при вивченні всіх тем курсу 6 класу вчителі та учні визначали об’єкти, що вивчаються, їх властивості та події, які змінюють значення властивостей об’єктів.

Об’єктний і алгоритмічний підходи роблять можливим викорис­тання підручника у навчальних закладах з різними типами апаратних та програмних засобів. Платформонезалежний огляд об’єктів та їх властивостей формує цілісне уявлення про предмет вивчення. Струк­тура алгоритмів діяльності залишається схожою для різних версій програмного забезпечення, відрізняється лише у незначних деталях, і це дає можливість сформувати певну логіку у підходах до опанування різними версіями програмних засобів.

Викладення практичного матеріалу базується на використанні операційної системи Windows ХР та програм пакету Microsoft Office 2007. Вивчення практичної частини розділу «Алгоритмізація» базу­ється на вільно розповсюджуваному пакеті Scratch. Для забезпечен­ня можливостей роботи з підручником у навчальних закладах з різ­ною матеріальною базою та для надання можливостей самостійного виконання завдань на домашніх комп’ютерах введено рубрику «Для тих, хто працює з Windows 7».

Для надання можливості використання підручника у школах, де вже використовують або планують використовувати вільно розпо­всюджувані програмні продукти, до підручника включено окремий розділ, присвячений вивченню теми «Текстовий процесор» з вико­ристанням пакету програм LibreOffice.

Важливими на думку авторів є використання запитань для акту­алізації знань, наведених на початку кожного пункту. Учитель може обговорити з учнями відпо­віді на ці запитання на уроці безпосеред­ньо перед вивченням нового матеріалу, а може задати на попередньо­му уроці як домашнє завдання на повторення.

Наприкінці кожного пункту розміщено рубрику «Найважливіше у цьому пункті» з узагальненням навчального матеріалу, наведені запи­тання для самоконтролю, які розподілені за рівнями навчальних до­сягнень, тренувальні вправи та практичні завдання для формування основних складових предметної ІКТ-компетентності. Учитель може використати їх безпосередньо на уроці або як домашнє завдання.

Завдання, наведені після кожного пункту, диференційовані за рівнем склад­ності. їх кількість дещо перевищує потрібну для ви­користання на уроках та вдома. Це дає змогу вчителеві реалізову­вати індивідуальний підхід та дифе­рен­ціацію в навчанні, добирати для виконання ті завдання, які найкраще сприятимуть досягненню навчальних цілей уроку. Окремо виділені завдання, які автори ре­комендують для роботи вдома, завдання, що відносяться до додат­ково­го матеріалу або передбачені для опрацювання у парах або не­великих групах.

Підручник традиційно, крім основного матеріалу, містить рубри­ки: «Для тих, хто хоче знати більше», «Це цікаво знати».

Для методичної підтримки викладення навчання інформатики за даним під­ручником авторами створено веб-сайт «Інформатика для всіх», розміщений за адресою http://allinf.at.ua, на якому розміщено різноманітні методичні та дидактичні матеріали: календарне плану­вання курсу, файли-заготовки для ви­ко­нання тренувальних вправ і практичних робіт, корисні посилання, інші матеріали.

Зазначаємо, що навчальні заклади, які обрали програму «Інфор­матика. 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибле­ним вивченням предметів природничо-математичного циклу» (2012 рік), продовжують у 6 класі навчання за цією програмою.

Варіативну складову навчального плану у 6 класі можна реалізу­вати, обравши навчальну програму курсу за вибором «Сліпий метод друку» (лист ІІТЗО від 21.10.2003 № 14.1 /12-Г-604).

Для учнів 5 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5 кла­сах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисци­плін в основній школі» ознайомитись з якими можна на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations/, а для учнів 7-11 класів чинними залишають­ся рекомендації, що містяться у листі Міністерства освіти і науки України від 01.06.2012 № 1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базо­вих дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17-22, 2012).

Окрему увагу звертаємо на те, що чинність навчальних програм слід перевіряти в переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчаль­них закладах у 2014/2015 навчальному році.

Перед початком навчального року вчитель інформатики повинен обов’язково ознайомитись та використовувати у своїй діяльності інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів», що містяться у листі Міністерства освіти і науки України № 1/9-497 від 17.07.2013 «Про використання інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів».

Значну увагу слід приділити патріотичному вихованню. Для цьо­го, наприклад, слід обирати відповідні тексти для роботи з текстовим редактором, відповідні сайти для роботи у мережі Інтернет тощо.

Наводимо також перелік вільно поширюваного програмного за­безпечення та орієнтовні посилання для завантаження.

Офісний пакет «OOo4kids», містить необхідний мінімум засобів для роботи в школі, україномовний та зрозумілий дітям інтерфейс. Офіційний сайт http://educoo.org/TelechargerOOo4Kids.php містить версії різними мовами та для різних операційних систем.

Ширші можливості може забезпечити офісний пакет LibreOffice. Офіційний сайт http://www.libreoffice.org/.

Операційну систему Лінукс можна завантажити на офіційних сай­тах Убунту (http://www.ubuntu.com/), Мінт (http://linuxmint.com/) та інших.

Звертаємо увагу, що у гімназіях, ліцеях, колегіумах змістове напо­внення технологічної освіти в 8-11 класах може спрямовуватись на вивчення інформа­ційних технологій (веб-дизайн, комп’ютерне моде­лювання, комп’ютер­на графіка тощо).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації та змісту навчально-виховного процесу з математики у 2014/2015 навчальному році

Особливості організації та змісту навчально-виховного процесу з математики в основній школі викладено в рекомендаціях Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від 01.07.2014 №1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі»).

Для учнів 5 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться в листі Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі» ознайомитись з якими можна на сайті міністерства освіти і науки України (http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations/), а для учнів 7-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства освіти і науки України від 01.06.2012 року № 1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).

6 класи загальноосвітніх навчальних закладів продовжать навчання за новою програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів». – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013 та розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary-ducation/educati
onal_programs/1349869088/).

За Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409, на вивчення математики у 6 класі відводиться 4 години на тиждень.

В основу побудови змісту й організації процесу навчання математики в 6 класі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності учнів. Їх сутнісний опис подано в програмі у розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».

Курс математики 6 класу передбачає розвиток і поглиблення знань учнів про числа і дії над ними, числові й буквенні вирази, величини та їх вимірю­вання, рівняння, числові нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури на площині і в просторі. Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні уміння і навички, що мають бути сформовані на цьому ступені вивчення курсу, є тим підґрунтям, що забезпечує успішне вивчення в наступних класах алгебри і геометрії, а також інших навчальних предметів, де застосовуються математичні знання.

Основу курсу становить розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних і графічних навичок. У 6 класі продовжується поступове розширення множини натуральних чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного введення дробів (звичайних і десяткових), а також від’ємних чисел разом із формуванням культури усних, письмових, інструментальних обчислень.

Важливе значення для підготовки учнів до систематичного вивчення алгебри, геометрії та інших предметів мають початкові відомості про метод координат, які дістають учні 6 класу: зображення чисел на координатній прямій, прямокутна система координат на площині, виконання відповідних побудов, побудова і аналіз окремих графіків залежностей між величинами.

Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація прак­тичного застосування математичних знань. Під час розв’язування текстових задач учні також вчаться використовувати математичні моделі. Розв’язування таких задач супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою.

Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про плані­метричні (коло, круг, сектор) і стереометричні (циліндр, конус, куля) фігури.

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, виконання побудов і сприяти виробленню вмінь виділяти форму і розміри як основні властивості геометричних фігур. Закріплення понять супроводжується їх класифікацією (кутів, трикутників, взаємного розміщення прямих на площині). Властивості геометричних фігур спочатку обґрунтовуються дослідно-індуктивно, потім застосовуються в конкретних ситуаціях, що сприяє виробленню в учнів умінь доказово міркувати.

Основою інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчнимє числові характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур. Узагальнюються знання учнів про одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму і вміння переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються у вивченні предметів природничого циклу і в трудовому навчанні.

У навчання математики в 6 класі вводяться елементи теорії ймовірностей. В учнів формуються початкові відомості про множину, її елементи. На прикладах пояснюються поняття випадкової події та ймовірності її появи.

Важливим є формування в учнів умінь подавати дані у вигляді таблиць, графіків і діаграм різних типів та на основі їхнього аналізу робити відповідні висновки.

Вивчення математики у 6 класі здійснюється з переважанням індуктивних міркувань в основному на наочно-інтуїтивному рівні із залученням прак­тич­но­го досвіду учнів і прикладів із довкілля. Відбувається поступове збільшення теоретичного матеріалу, який вимагає обґрунтування тверджень, що вивчаються. Це готує учнів до ширшого використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення математики.

У цьому році навчальні заклади будуть забезпечені наступними підручниками з математики: «Математика. 6 клас» (авт. Мерзляк А. Г., ПолонськийВ.Б., ЯкірМ.С.), «Математика. 6 клас» (авт. ТарасенковаН.А., Богатирьова І. М., Коломієць О. М., Сердюк З. О.), «Математика. 6 клас» (авт. Істер О. С.). Далі детальніше про кожний з них.

Підручник «Математика. 6 клас», автори А.Г.Мерзляк, В.Б.Полонський, М.С.Якір, видавництво «Гімназія», 2014.

Зміст підручника ґрунтується на таких концептуальних засадах:

– наступність до курсу математики 5 класу;

– доступність у поєднанні з науковістю;

– пропедевтичність по відношенню до систематичних курсів алгебри і геометрії 7 класу;

– прикладна спрямованість.

Автори підручника ставили за мету реалізацію ряду важливих і традиційно складних дидактичних і загальнопедагогічних задач.

– формування необхідних навчальних компетенцій;

– розвиток логічного, евристичного, алгоритмічного мислення дитини;

– сприяння всебічному розвитку дитини;

– формування стійкого інтересу до навчання, зокрема до вивчення математики;

– набуття необхідних життєвих компетентностей.

Підручник складається з чотирьох параграфів, що відповідають чотирьом основним темам, які вивчаються в 6 класі:

§1. Подільність натуральних чисел.

§2. Звичайні дроби.

§3. Відношення і пропорції.

§4. Раціональні числа і дії з ними.

Параграфи поділено на пункти загальним числом 46. Зміст кожного пункту присвячено певній темі навчальної програми.

Текст підручника написано доступною мовою, що дає змогу учневі в разі потреби самостійно опановувати навчальний матеріал. Цьому сприяє наявність прикладів розв’язання типових задач, структурне та ілюстративне оформлення.

Численний і різноманітний дидактичний матеріал дає змогу вчителеві організовувати роботу з групами учнів різного рівня та реалізовувати індивідуальний підхід у навчанні. Дидактичний матеріал до кожного пункту за допомогою спеціальної символіки розподілено за рівнями складності відповідно до рівнів навчальних досягнень учнів, від найпростіших до задач підвищеної складності, позначених значком «*», які не є обов’язковими для розв’язання і призначені для роботи з обдарованими учнями. Як правило, сусідні вправи – це пари аналогічних задач, що допоможе вчителеві організувати закріплення методів розв’язування типових задач при виконанні домашньої роботи. У розділі «Дружимо з комп’ютером» наведено понад 50додаткових завдань до дидактичного матеріалу підручника, спрямованих на формування в учнів алгоритмічного мислення і навичок застосування комп’ютера.

У багатьох задачах фігурують конкретні статистичні дані, представлено реальні побутові ситуації, використовується інформація з українознавства.

Структуровано і систематизовано роботу із закріплення знань. У кожному пункті наведено питання, які призначені для самоперевірки засвоєння теоре­тичного матеріалу, які також можна використовувати для контролю знань. Після кожного пункту подано групу задач на повторення; після кожного параграфу – завдання в тестовій формі, і завершує підручник розділ «Вправи для повторення за курс 6 класу».

Розвитку інтересу до предмета сприятимуть задачі логічного характеру під рубрикою «Задача від Мудрої Сови», що містяться в кожному пункті, та оповідання з рубрики «Коли зроблено уроки», присвячені історії розвитку розділів математики, що вивчаються.

Підручник «Математика. 6 клас» (авт. Тарасенкова Н. А., Богатирьова І.М., Коломієць О. М., СердюкЗ. О.), Видавничий дім «Освіта», 2014.

У структурі підручника 5 розділів («Подільність натуральних чисел», «Звичайні дроби та дії з ними», «Відношення і пропорції», «Раціональні числа та дії з ними», «Вирази і рівняння»), вступне слово до учнів, завдання для повторення вивченого наприкінці навчального року, відповіді, предметний покажчик. Кожен розділ розпочинається переліком передбачуваних пізна­вальних результатів у рубриці «У розділі дізнайтесь…», а завершується рубри­кою «Перевірте, як засвоїли матеріал розділу», який містить контрольні запитання узагальнювального характеру і тестові завдання.

Розділи підручника поділено на параграфи. У кожному параграфі міститься: основний навчальний матеріал; додаткові відомості у рубриці «Дізнайтеся більше»; запитання для повторення вивченого в межах параграфа у рубриці «Пригадайте головне»; система задач чотирьох рівнів складності (рубрика «Розв’яжіть задачі»), яка завершується окремими блоками завдань «Застосуйте на практиці» та «Задачі на повторення».

Навчальний текст, як правило, розгортається за таким планом: актуалізація попереднього досвіду учнів або аналіз малюнка чи життєвої ситуації; міркування (або задача), що приводять до нового поняття, факту, способу діяльності; формулювання, яке треба запам’ятати; проблемне запитання із відповіддю; як коротко записати нові позначення; вказівка «Зверніть увагу»; типова задача; узагальнення способу розв’язування типової задачі (чи вказівка на особливості, які варто усвідомити). У побудові міркувань здебільшого використовується спосіб «від конкретного до загального», широко застосо­вуються аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння, зокрема прийом зіставлення і протиставлення. Важлива роль відводиться візуальній опорі для успішного здійснення учнями розумових дій.

Зміст підручника та апарат організації його засвоєння спрямовані також на творчий розвиток учнів, мотивацію навчання, стимулювання пізнавального інтересу, забезпечення успішної самостійної роботи учнів. Розв’язання більшості типових сюжетних задач подано алгебраїчним способом. Задачі для різних видів класної й позакласної роботи, в тому числі практичного спрямування, подано після кожного параграфа, вони мають наскрізну нумерацію. Спеціальною піктограмою «Будиночок» позначено задачі, які рекомендуються для домашньої роботи.

Підручник добре ілюстрований. Корольові фотографії та ілюстрації несуть добре продумане дидактичне навантаження і полегшують сприймання та розуміння учнями нового навчального матеріалу. Кожен малюнок відображає певний математичний зміст, в тому числі й художня композиція першої сторінки кожного розділу.

Підручник «Математика. 6 клас» (авт. Істер О. С), видавництво «Генеза», 2014.

Підручник складається з чотирьох розділів, назви й зміст яких відповідають програмі. Кожен з них починається короткою мотивацією його вивчення. Розділи складаються з параграфів, яких у підручнику 54. Підручник дозволить не тільки засвоїти програму з математики для 6-го класу, а й буде сприяти розвитку мислення, творчих здібностей учнів, їх інтересу до навчання взагалі, і математики зокрема.

Лаконічне, але в той самий час повне пояснення теоретичного матеріалу, проілюстроване необхідною кількістю прикладів і задач. Підручник містить біля 1600 вправ, які диференційовано за 4 рівнями складності, виділено вправи підвищеної складності та задачі рубрики «Цікаві задачі для учнів неледачих». У більшості параграфів кількість вправ подано з деяким перебільшенням. Це, разом з диференціацією вправ, дозволить вчителеві вибирати вправи для класних (номери цих вправ подано чорним кольором) та домашніх робіт (номери цих вправ подано синім кольором) з урахуванням різного рівня розвитку учнів. Підручник містить структурні елементи, які спрямовані на широкі можливості самоосвіти учнів та контролю з боку батьків, зокрема завдання для перевірки знань теми у формі тематичної контрольної роботи. Підручник містить достатню кількість вправ пропедевтичного характеру, що сприятимуть вивченню курсів алгебри і геометрії у 7-9 класах.

Значну увагу слід приділити патріотичному вихованню, розповідям про видатних українських математиків, вибору задач з відповідним формулюванням тощо.

Кiлькiсть переглядiв: 536

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.